Шість разів навкруги світу

Понад 6 разів навколо земної кулі – саме стільки пройшов за 47 років служби великий гідрографічний катер «БГК-334» ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії».

Великий гідрографічний катер «БГК-334»

Капітан Юрій Миколайович Ворожбицький:

Довжина екватору 21 600 миль, а судно наше за роки своєї роботи пройшло 132 940 морських миль. Це 6 разів земну кулю обігнути можна. Загалом у морі «БГК-334» перебував 3 177 діб.

Капітан Юрій Миколайович Ворожбицький

Називати «БГК-334» катером язик не повертається. 29-ти метрове судно, якому вже майже пів століття, виглядає масивно й поважно. І хоча 47 років для судна – серйозний вік, технічний стан «БГК-334» напрочуд добрий. Сучасний ремонт, модернізація, а головне – догляд і турбота екіпажу дають змогу безаварійно виконувати поставлені задачі.

Старший помічник капітана Євген Іванович Степанов:

Саме судно спроєктовано дуже якісною. Плюс ремонт регулярний, плюс ми доглядаємо. Інші моряки, як бачать судно й дізнаються, що йому 47 років не вірять навіть що такий вік!

Старший помічник капітана Степанов Євген Іванович

Капітан Юрій Миколайович Ворожбицький:

Ми до судна ставимося, як до живої істоти, яку треба пестити, плекати. Наприклад, старший механік Володимир Павлович Маленко передусім йде вітатися з дизелем. Гладить його, каже який він хороший.

Старший механік Володимир Павлович Маленко

Очолює екіпаж «БГК-334» вже 28 років капітан Юрій Миколайович Ворожбицький. Із морем доля пов’язала Юрія Миколайовича у 1978 році. За довгі 43 роки чоловік пройшов шлях від навігатора до капітана, має численні заохочення та відзнаку «Почесний працівник Держгідрографії».

Капітан Юрій Миколайович Ворожбицький:

За стільки років багато чого змінилося. Коли я прийшов, під час установки буя глибини ще лотом міряли, а зараз ехолоти з GPS навігатором, апаратура сучасна.

Старший помічник капітана Євген Іванович Степанов:

Є приказка така, що на судні, якщо капітан хороший, то старпом – злий. І навпаки. Але в нас не так. У нас дуже досвідчена команда. Вони на випередження працюють. Буває хочешь якусь команду дати, дивишся – а все вже зроблено.

Євген Іванович Степанов на флоті з 1967 року, і вже понад 20 років працює на «БГК-334».  У 2020 році він отримав нагороду  «Почесний працівник Держгідрографії».

Старпом Степанов Є. І. Минуле “БГК-334”: постановка буя за допомогою секстантів

Капітан Юрій Миколайович Ворожбицький:

Євген Іванович – це творчий складник нашої команди. Тексти, колажі до ювілеїв – це все Євген Іванович. Його твори навіть публікувалися в періодичних виданнях.

Старший помічник капітана Євген Іванович Степанов:

Сьогодні екіпаж судна – 11 осіб. Усі вони – грамотні фахівці, які відповідально ставляться до виконання своєї нелегкої роботи. Кожен працює вже далеко не перший рік. Наприклад, старший матрос Платонов Олександр Олександрович справно працює вже 20 років, у грудні 2020 року нагороджений Почесною грамотою Держгідрографії за зразкове виконання своїх обов’язків.

Матрос 1 класу Платонов О. О. утримує на ланцюговому стопорі масив (якір буя)

Серед інших членів екіпажу:

Механік Володимир Павлович Маленко, працює майже 20 років.

Матроси: Віталій Миколайович Армашов,  Костянтин  Володимирович Ангелов та Володимир Петрович Шорохов.

Мотористи: Костянтин Вікторович Пащенко, працює вже 17 років; Сергій Леонідович Бородин; Сергій Ігорович Краюхін.

Кухар Олександр Володимирович Коніченко.

Екіпаж “БГК-334” за роботою

Лоцмейстерські роботи, що виконуються екіпажем судна, це: сезонні встановлення та знімання навігаційних буїв, їх обслуговування, забезпечення безперебійної роботи берегових маяків та створних знаків на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі (БДЛК). «БГК-334» спроєктовано як універсальне судно: окрім лоцмейстерських,  воно здатне виконувати і виконує промірні роботи, для чого на ньому встановлено сучасне навігаційне обладнання.

Старший помічник капітана Євген Іванович Степанов:

Робота складна. Доводиться похвилюватися. За команду, насамперед. Наприклад, восени знімаємо буї стрілою. Судно має стояти на місці, а його вітром, хвилями зносить. А матроси чіпляють буй. Звісно, тут аж спина мокне від хвилювання за екіпаж.

Чи, пам’ятаю, років 6 тому робили промірні роботи в районі острова Зміїний. Літо, спека неймовірна. Ми в море виходимо на строк до 10 діб, із собою – 6 тонн води на 11 осіб. Тож доводиться економити – вже не помиєшся в спеку досхочу.

Екіпаж “БГК-334” за роботою

За роки роботи в екіпажу накопичилося багато й незвичних згадок та цікавих історій.

Капітан Юрій Миколайович Ворожбицький:

Якось проходили в районі Очаково. Бач – щось є у воді. Придивилися, а це птах. Він, як нас побачив, у наш бік пливти почав, крилами гребти! Ми спустили з борта палицю. Він за неї вчепився, дістали. Виявилося що це орел (чи інший якийсь птах із яструбових). Висушили його, добу він у нас відпочивав,  а тоді випустили його.

Врятований птах